"Освітній портал"
  ДопомогаПравила    ДопомогаДопомога   ПошукПошук   Список учасниківСписок учасників   ГрупиГрупи   ЗареєструватисьЗареєструватись 
 ПрофільПрофіль   Увійти, щоб переглянути приватні повідомленняУвійти, щоб переглянути приватні повідомлення   ВхідВхід 

Болонський процес і патріотизм - сумісні чи ні?

 
Нова тема   Цю тему закрито    Освітній форум -> Болонський процес
Попередня тема :: Наступна тема  
Автор Повідомлення
dmytro_kl
Студент


З нами з: 24.05.08
Повідомлень: 75
Звідки: Рівненська обл.

ПовідомленняНаписане: 09.03.2009 18:42    Тема повідомлення: Болонський процес і патріотизм - сумісні чи ні? Відповісти цитуючи

Шановні, потрібен у нашій педагогіці патріотизм чи ні? Якщо так, то який саме і чому саме? І що про це Болонська мудрість?
За хорошу відповідь - 13-а зарплата!

СЕКТАНТСТВО УКРАЇНСЬКОГО ПАТРІОТИЗМУ
Передмова
Нещодавно мені надійшло запрошення від групи укрпатріотів взяти участь у обговоренні виборчої проблеми. Але я живу за 370 км від Києва та ще й багатий лише духовно. Тому я до них подзвонив і запитав, чи не буває у них спонсорів, які могли б оплатити хоч вартість проїзду?
Однак пан патріот молодим голосом і з помітним благородним обуренням сказав мені, що вони не мають часу ходити випрошувати гроші. Мовляв, вони не грантоїди. До того ж, святу справу треба робити чистими руками. А тому вони самі вже багато років працюють і їздять по всій Україні виключно власним коштом. Та й до них на зібрання однодумці теж приїздять самотужки. І ніхто з них від цього ще не збіднів, і не пішов у жебраки.
Звичайно, це не дослівно. Але зміст такий. Разом з тим цей хлопець зі мною не сперечався, а навіть запропонував надіслати їм деякі свої напрацювання для ознайомлення.
І я не сумніваюся, що він каже правду. Вірніше, в тому, що все сказане він щиро вважає правдою. Однак, на жаль, я лише від них оце і почув про їхнє існування. А, виявляється, вони при цьому ще й багаторічну роботу роблять. А коли загальновизнано, що українство занепадає, то в чому ж полягає їхня робота? Невже у досягненні саме такої мети?!...

Вступ
Спочатку варто визначитися із самими термінами «патріотизм» і «патріот». Причому, обмежуся для початку лише загальновизнаним їхнім розумінням в Україні.
Так ось, серед українців панує невиразне уявлення, що патріотизм – це боротьба за народ. І краще всього – якомога затратніша та кривавіша. Причому головне - щоб якнайбільші втрати (а в ідеалі – і власне життя!) поніс у цій боротьбі саме конкретний патріот.
І ще дуже важливе - борони боже, щоб при цьому завдати навіть не найбільшої, а хоча б якоїсь шкоди ворогам України (реальним, чи лише в уяві даного патріота – це питання інше). Та ви що, вони ж у нас споконвіку навіть і не вороги, а так, любі воріженьки!
А тому і всі, хто вважає себе укрпатріотами, так і намагаються діяти – щоб якомога затратніше, збитковіше та жертовніше для себе. Власне, саме це є для них і головною своєю метою. Бо ж вони впевнені, що чим більше понести затрат і жертв задля свого народу (адже не у власну ж кишеню!), то тим краще цьому народові і буде. Автоматично. Просто в силу абсолютної щирості задумів даного патріота.
Підсвідомо освіченіші з них себе навіть підкріплюють законом збереження. Авжеж, мовляв, якщо у нього, патріота, чогось поменшає (часу, коштів, здоров’я тощо), то якраз цього і рівно стільки ж прибуде в укрнароду. Бо ж на нього, рідного, він цю особисту благодать і спрямовує…
Правда, найгучніше про свій укрпатріотизм заявляють люди, які насправді борються насамперед за інтереси особисті. Це практично всі наші офіційні патріоти на чолі з чинним Президентом. І розпізнати цих лжепатріотів дуже легко за їхнім майновим статусом.
Якщо людина в процесі громадської та політичної активності тільки витрачає своє, то він укпатріот справжній. І на лобі у нього так і написано: «Ні собі – ні людям!». А коли ж цей діяч від своєї боротьби одержує якусь вигоду - то це патріот тільки на словах.
Сказане поширюється і на патріотичну діяльність людей заможних.
Яскравий приклад - Юля Тимошенко. Вона громадську та політичну діяльність розпочала дуже багатою людиною (джерела її збагачення – тема окрема). І схоже, що вона добряче втратила статків за час опонування Л.Кучмі. В ці роки вона була патріоткою (за укркритеріями).
Але в який бік і наскільки змінювався її майновий статус після Кучми, коли вже багатих у нас не репресували, - про це вірогідної статистики немає. Ба гірше, вся велика приватна власність у нас офіційно, в т.ч. і за сприяння пані Юлі, переведена в тінь. То вже одне утаювання своїх багатств та характеру їхньої зміни за останні роки свідчить, що справжня мета Ю.Тимошенко принципово відрізняється від нею ж проголошеної. Адже з чимось суспільнокорисним не криються.

Реалії
А реалії укрпатріотизму можна простежити з глибини віків. Хто цим цікавиться, то, мабуть, знає і безліч фактів на цю тему. Тобто, про жертовність укрпатріотів. Так і кажуть, що ось, мовляв, наочні свідчення масового та історично безперервного служіння народові кращих його синів і дочок. Тож і ми «відроджуймо славу предків». Тобто, робімо те ж саме і так саме. І роблять…
Так ніби і є. Та й ніхто нормальний цього не заперечує.
Але чомусь ніде не можна знайти свідчень реальної користі для укрнароду від цієї одвічної і масової боротьби укрпатріотів за цей же народ?!
Ба гірше! Простежуючи цю боротьбу (а отже – і долю) найвідоміших з укрпатріотів, ми кожного разу, обов’язково(!) впираємося у факт його принципової і непримиренної ворожнечі з іншими також укрпатріотами?!?!?!
Так і виходить, що завжди(!) боротьба укрпатріотів за власний народ завершується їхньою смертельною боротьбою між собою?! Саме це завжди і виявляється кінцевою практичною метою всіх наших патріотів.
Можете перевірити з історії: завжди українці здобували незалежність завдяки, насамперед, героїчній боротьбі укрпатріотів. Але при здобутті цієї незалежності завжди і негайно розпочиналася найгостріша боротьба укрпатріотів між собою. Кожного проти всіх і всіх проти кожного! І вона завжди завершувалася найкривавішими міжусобицями, а потім і черговою руїною чергової укрнезалежності.
А коли якийсь процес повторюється кілька разів, то це свідчить про відповідні суспільні властивості і закономірності. Але це про щось говорить лише для грамотних.
А от українські патріоти і зараз, на початку ХХІ ст., дружно й рішуче наближаються до чергової, і мабуть вже останньої для укретносу, міжусобиці та руїни.
Вдумливий читач може зауважити, що зараз маємо ряд відмінностей, порівняно з минулими укрнезалежностями. Зокрема, неукраїнців на наших землях вже значно більше, відсотків з 20. Та й основна частина національного (ще зовсім недавно загальнонародного, отже, на 80% українського!) багатства вже офіційно, тобто, ще й під захистом укрзаконів, перебуває у власності неукраїнців.
Та ще й набагато більше, десь до третини самих українців свідомо намагаються позбутися власних етнічних рис. Правда, не розуміючи суті етнічного, вони обмежуються лише відмовою від рідної мови на користь переважно мови російської. Але решта негативних укррис у них залишається, в т.ч. меншовартість, фанатична бездумність і етнічна продажність. Тобто, вже зараз значна частина росмовних українців є найзавзятішими ворогами укрпатріотів. І хочуть крові.
До того ж, основні власники укрбагатства, тобто, неукраїнці, з якихось міркувань свідомо і активно прагнуть не лише етнічної, а, схоже, й біологічної деградації українців. Про це однозначно свідчить характер формування громадської думки їхніми ЗМІ та офіційний зміст нашої педагогіки і освіти (яка знаходиться під їхнім контролем). І схоже, що вони взяли курс на заміну українців на наших землях вихідцями із Азії, на їхню думку, працьовитішими та слухнянішими.
Сказане означає, що справжні власники України бачать її в майбутньому і не українською, і не слов’янською. А тому і нашим росмовним громадянам нема чому радіти. Власне, я навіть не можу уявити, кому яка користь буде від громадянської війни між 80% населення?!
Адже при цьому доруйнується все. Та й взагалі територія України стане непридатною для життя на багато десятиліть. Бо давно вже відомо, що найстрашніші війни – це війни дурнів.
Отже, наявні відмінності роблять наступну укрміжусобицю дуже ймовірно для самих українців останньою.


Чому українці свідомо і постійно
відтворюють все своє найгірше?
Та тому, що свідомо відмовляються думати! А тому й ведуть себе як тварини, повністю покладаючись на стихію біологічної регуляції.
Справа в тому, що суспільні реалії мають не лише зовнішні прояви, а й внутрішню суть, відповідні властивості та закономірності. І все це описується абстрактно-логічним мисленням (АЛМ). Проте українці свідомо відмовляються жити власним розумом. Тож і АЛМ активно відкидають. А залишаються із мисленням біологічним, конкретно емоційним (КЕМ). А тому у своїх діях і керуються тими регуляторами, які панують в популяціях тварин. Де, серед іншого, гостра і внутрішньовидова конкуренція.
А ще ж додайте відсутність в укретносу досвіду товарного виробництва, що заморозило їхній побутовий світогляд на стадії крайнього меркантильного індивідуалізму.
Тому й українське щастя просто не може бути колективним, а завжди вузькоегоїстичне. В дусі «Чим гірше одноплемінникові – тим краще мені». А тому навіть найщирішому українцеві поняття етнічної солідарності глибоко чуже і навіть вороже.
Через те й укрпатріоти при здобутті незалежності зразу ж максимально розпорошуються по дрібненьких замкнутих сектах і своє «служіння народові» завжди закономірно завершують взаємною і непримиренною ворожнечею.
До речі, сектантство, за одним із визначень, це відособленість, замкненість вузьких кіл однодумців, відірваних від народу. І ворогуючих між собою, додам. І «однодумці» тут означає не «однаково думаючі», а лише наявність якоїсь логічно примітивної думочки, однієї для всієї даної групки.

Вихід із укрбезглуздя
А він таки є. От тільки на основі АЛМ, яке укрпатріоти так люто ненавидять. Та все ж коротенько розкажу.
Справа в тому, що патріотизм у значній мірі - риса вроджена, за своєю природою біологічна. Тобто, і справді для патріотичного почуття розуму не потрібно взагалі. Зрештою, альтруїзм проявляється ще на ранніх стадіях розвитку живої природи. Бо він еволюційно вигідний.
Але властивості суспільства відрізняються від властивостей живого. Отже і патріотизм вроджений тут недостатній для досягнення суспільнокорисного результату. Та й мета тут потрібна принципово інша – не самопожертва, а конкретна користь суспільству на основі власного прикладу. Під простим та зрозумілим гаслом: «Українці, багатіймо разом!».
Тобто, самому у співпраці з іншими одноплемінниками разом покращувати своє життя і цим показувати приклад решті. Адже якраз матеріальний успіх і є основою етнічної солідарності. Вчіться хоча б у євреїв, вони ж цього колективного успіху досягають навіть в умовах укрбезладдя.
Проте для життя власним розумом треба цей розум спочатку набути. Значить, українцям треба свідомо і добровільно замінити наявне своє розуміння життя на науково обгрунтоване. Тобто, це пояснення вивчити. Бо воно вже є, укрмовою, і розжоване якраз для всіх. І створив його я, українець. Майже такий, як решта, тільки без меншовартості.

6.03.09р. Клець Дмитро Васильович, засновник
наукового суспільствознавства.
dmytro_kl@ukr.net
Догори
Переглянути профіль користувача Відіслати приватне повідомлення Відіслати e-mail
Показувати:   
Нова тема   Цю тему закрито    Освітній форум -> Болонський процес Ваш часовий пояс: GMT + 2 Години
Сторінка 1 з 1

 
Перейти до:  
Ви не можете писати нові повідомлення в цю тему
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете голосувати у цьому форумі


Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group
Ukrainian translation © 2005-2006 Serhiy Novosad